Інноваційні підходи до побудови методичної роботи

Інноваційні підходи до побудови методичної роботи з педагогічними кадрами у межах освітніх округів на засадах компетентнісного підходу

Актуальність проблеми

 

Пріоритетними стратегічними орієнтирами розбудови освітньої галузі на сучасному етапі розвитку національної державності визнано досягнення європейського рівня якості та доступності освіти, затвердження духовних цінностей в суспільстві, розвиток його демократичних начал, дієва та своєчасна проекція нового знання в освітню систему та ретрансляція його в життєву компетентність, професійну та особистісну успішність суб’єктів сучасного соціуму.

Актуалізовано проблему доступності якісної освіти, що вирішується сьогодні шляхом розробки та впровадження нового змісту освіти, інноваційних педагогічних технологій, досягнення якісних змін у способі діяльності працівників галузі, стилі їх професійного життя та мислення.

Інновації, якими визначено сучасний стан розбудови освітянського простору, призвели до виникнення територіальних структурних утворень - освітніх округів як однієї з можливих “горизонтальних“ форм самоврядування та кооперації в освіті та найбільш оптимальної на даний момент моделі профільної освіти. Науковцями та практиками округ розглядаються як один із варіантів створення в освітній мережі певного спектру необхідних та достатніх умов для отримання освіти того або іншого змісту й рівня та профільного спрямування, як інноваційне освітнє утворення орієнтоване на розширення поля вибору на основі індивідуальних можливостей дитини та створення необхідних умов для ранньої професіоналізації учнів старших класів, підвищення якості освіти, посилення орієнтації на вимоги регіонального ринку праці.


Функціонування освітніх округів з серпня 2010 року законодавчо унормовано статтею 9 Закону України «Про загальну середню освіту» та Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. N 777 «Про затвердження Положення про освітній округ», Методичними рекомендаціями щодо складання регіональних планів створення освітніх округів та модернізації мережі професійно-технічних, згальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі шкіл-інтернатів, схваленими розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2012 року № 675-р.

Основні напрямки діяльності освітніх округів свідчать про цільову зорієнтованість впроваджуваної інноваційної територіальної структури на забезпечення рівнодоступності якісної безперервної освіти та максимальне задоволення запитів та потреб споживачів освітніх послуг.

У контексті компетентнісного підходу освітній округ набуває якості продуктивного освітньо-виховного середовища, в межах якого учнівська молодь набуває досвід життєтворчості, отримує можливість ( шляхом безпосереднього “глибокого” занурення в конкретику певної проблемної ситуації, що потребує вирішення,) використання сформованих компетентностей в різних соціальних та інших контекстах. Вона безпосередньо навчається свідомому вибору стратегій та моделей поведінки, які виступають найбільш прийнятними для виконання окреслених завдань . Освітній округ забезпечує оптимальні можливості для вибудови учнем власної освітньої та самоосвітньої траєкторії, проектування та практичної реалізації, перевірки “життєспроможності” моделі успішної особистості, у відповідності до якої молода людина вибудовує свій життєвий простір.

Разом з тим досягнення бажаних якісних показників навчально-виховного процесу на сучасному етапі розбудови освітньої галузі неможливе без кардинальних змін освіти педагога як чільної особи модернізаційних зрушень.

Реалізація рівного доступу до якісної освіти передбачає розробку та впровадження інноваційних моделей методичного супроводу освітян, які б оптимально відповідали змістовним, структурним, процесуальним та технологічним змінам, що визначають сучасний стан методичної роботи в межах освітніх округів.

Оновлювальні процеси в діяльності методичних служб округів підпорядковані потребі формування професійної готовності педпрацівників до роботи в умовах інноваційного освітнього простору.

З огляду на необхідність компетентного педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу, в основу модернізації методичного супроводу освітян має бути покладеним компетентнісний підхід як стрижнева освітня домінанта та системоутворюючий чинник форм, методів та технологій компетентнісно спрямованої методичної роботи (додаток№1)

Сучасна освітня політика в Україні ставить перед системою післядипломної педагогічної освіти, міськими методичними кабінетами, шкільними методичними об’єднаннями (предметними кафедрами) , керівниками навчальних закладів серйозне завдання - кардинальний перегляд процесу формування й розвитку професійної компетентності педагогічних кадрів, удосконалення їх майстерності, забезпечення неперервності підвищення кваліфікації вчителя.

З огляду на вищезазначене, особливої актуальності набуває проблема пошуку, розробки та реалізації оптимальних моделей методичного супроводу учасників освітнього процесу , оновлення методології та форм андрагогічного процесу, орієнтованого на набуття вчителем компетентності щодо роботи в умовах окружної освітньої моделі.

Система методичної роботи в межах інноваційних структурних утворень

Як інноваційна соціально-педагогічна система, в основу якої покладено принцип інтегративної взаємодії суб’єктів освітньої діяльності, освітній округ потребує методологічного підгрунтя, розробки та реалізації на міському територіальному рівні нової (окружної) моделі методичної роботи з учасниками освітньо–виховного процесу. Пріоритетної ваги набуває потреба формування цільового комплексу науково – методичних дій в межах освітніх округів, зміст яких визначається як загальними завданнями і проблемами розбудови національної школи, так і конкретикою професійної діяльності педагогів у певному територіальному освітньому просторі.

Методична служба округу, від якої освітянське сьогодення вимагає глобальних змін якості науково–методичного простору, має оптимально забезпечувати на територіальному рівні:

• процес професійного становлення, вдосконалення та розвитку суб’єктів освітньої діяльності;
• формування професійної готовності освітян до партнерської діяльності з представниками державних та приватних установ, що опікуються проблемами освітньої галузі, громадськістю щодо вирішення актуальних питань освіти та виховання молоді;
• досконало знати реальний стан фахового зростання педагогічних працівників в аспекті професійних потреб, утруднень, проблемних зон та перспективних підходів;
• сприймати методичну роботу з формування професійної компетентності учасників освітнього процесу в сукупності взаємопов’язаних та взаємодіючих компонентів.

Оновлення змісту діяльності методичної служби має розглядатися як адаптація та приведення системи методичної роботи у відповідність до сучасних теоретичних та процесуальних умов функціонування освітньої системи в процесі реформування освіти та повинно здійснюватись за певними напрямками, а саме:

• формування та впорядкування нормативно правової бази функціонування і розвитку освітньої території (округу) на місцевому рівні з урахуванням її специфіки;
• розробка моделі освітнього округу як індивідуального, самостійного проекту з урахуванням специфіки конкретного освітнього простору, особливостей управлінського, соціально – психологічного супроводу його суб”єктів;
• розробка програми розвитку освітнього округу;
• впровадження компетентнісно спрямованих технологій методичного просвітництва, навчання та консалтингу з метою формування готовності педпрацівників до роботи в умовах освітніх окружних територіальних утворень
• координації, консолідації зусиль всіх учасників освітнього округу з державними, приватними, суспільними організаціями щодо максимального використання матеріально-технічних, інтелектуальних, педагогічних, фінансових можливостей освітнього округу, пошук і залучення додаткових джерел фінансування освітніх проектів;
• налагоджування взаємодії з науковими кафедрами ВНЗ, обл.. ІППО, методичними центрами і кабінетами ПТНЗ, технікумів, центрів допрофесійної підготовки щодо створення обґрунтованого науково-методичного забезпечення навально – виховного процесу в межах освітнього округу;
• координація діяльності роботи з педагогічними кадрами, керівництво науковою та методичною роботою в межах освітнього округу;
• запровадження гнучкої, мобільної системи управління, контролю, моніторингу результативності навчально-виховного процесу в умовах освітнього округу.

Разом з тим методична служба, що опікується проблемою науково-методичного супроводу освітніх округів та формування професійної компетентності вчителя, що працює в умовах інноваційного освітнього простору, має сьогодні також зосередитись на вирішенні проблем упровадження моніторингу ефективності функціонування освітніх округів та формування системи інформаційного забезпечення освітнього округу, вивчення та поширення перспективного педагогічного досвіду щодо оптимізації освітньої територій та впровадження інноваційних моделей окружної методичної роботи.

Як цілісна система дій та заходів щодо підвищення та збагачення професійного потенціалу суб’єктів освітньої діяльності в межах округів науково–методична робота повинна бути інноваційно гнучкою та відповідною реформеним процесам в освіті.

Нових акцентів організації методичної роботи з суб’єктами окружної освітньої діяльності надає широке впровадження профільного навчання, що в цілому актуалізує проблему професійної готовності вчителя до організації профільного навчання на відповідному вимогам державних стандартів рівні та забезпечує можливості щодо поглибленого опрацювання окремих предметів, створює умови для рівневої диференціації навчання та подальшої індивідуалізації освітнього процесу, вибору або самостійного моделювання учнями, за умов педагогічного супроводу, власних освітніх траєкторій, розширює можливості соціалізації старшокласників та зміцнює зв’язки між середньою та вищою школою, усунувши розбіжності у вимогах, що ставляться до випускників у школі та абітурієнтів у ВНЗ.

Виходячи із розуміння необхідності здійснення змістооновлюваних та методикоінноваційних зрушень з метою досягнення бажаного якісного стану процесу профілізації старшої шкільної ланки, неможливо одночасно не опікуватися проблемою зумовлених профілізацією структурних новоутворень-освітніх округів, покликаних сприяти ефективному функціонуванню системи профільної підготовки випускників закладів освіти.

Вищезазначене дає підстави актуалізувати проблему модернізації науково – методичного супроводу безперервного професійного зростання суб’єктів відкритого інноваційного освітнього простору, пошуку та вибору ефективних форм і методів методичного просвітництва, навчання та консалтингу як вагомих структурних компонентів оновлювальної на територіальних засадах методичної системи.

Стан розробки проблеми організації методичної роботи у межах окружних територіальних утворень у наукових та практичних дослідженнях

Проблеми методичної роботи з педагогічним кадрами розглядаються в працях Т.І.Бесіди, ,М.Ю.Красовицького, Г.О.Штомпеля, В.І.Пунцова, О.В. Киричука, Н.Л. Коломінського, І.П.Жерносека та інших.

Різні аспекти організації науково-методичної роботи висвітлюють у своїх працях Ю.К.Бабанський, Н.М.Ващенко, Г.С.Данилова, І.П.Жерносек. Теоретико-практичні засади організації методичної роботи (формальний аспект) подано у працях І.М.Курдюмової, С.В.Крисюка, І.П.Жерносека, Б.Л.Тевліна.

Аналіз літератури та наукових досліджень з проблеми організації методичної роботи з педагогічними кадрами засвідчив пріоритетність реалізації особистісно-орієнтованого підходу до процесу вдосконалення професійної компетентності педагога в системі методичної роботи на різних структурних рівнях освітньої системи та домінування інноваційних інтерактивних ті інформаційно- комунікаційних технологій організації андрагогічного процесу.

Щодо розгляду проблеми організації педагогічного навчання та просвітництва в межах окружної освітньої моделі, слід відзначити досвід роботи Запорізької ОАППО, зокрема дослідження ВЯ Ястребової щодо науково- методичного супроводу неперервного професійного зростання суб’єктів інноваційного простору освітнього округу, розробки концепції прграми роботи над єдиною науково-методичною темою у межах освітнього округу, забезпечення мережевої взаємодії та управління мережами в сільській системі освіти. Основні напрямки та специфіку модернізації сільської школи за умови застосування окружної освітньої моделі розглянуто у роботах І.Г. Осадчого(начальника відділу освіти Ставищенської райдержадміністрації Київської області, кандидата педагогічних наук) та М.І Романенка.

Проблема реалізації творчого підходу до організації науково- методичної роботи з управлінським та педагогічними кадрами в умовах функціонування освітніх округів роглянута в роботі А.Г.Стельмаха , методиста центру методичного забезпечення загальної середньої освіти Житомирського ОІППО.

Слід зазначити, що пропоновані В.Я.ястребовою та А.Г.Стельмахом підходи до організації методичної роботи з педагогічними кадрами освітнього округу , перегукуються з напрацюваннями автора роботи та містять посилання на них .

В цілому специфічні аспекти методичного супроводу учасників освітнього процесу в межах окружної моделі на даний момент не є достатньо дослідженими та пропонованим до практичного застосування

Форми і методи методичної роботи з педагогічними кадрами в межах освітнього округу

Форми методичної роботи з педагогічним кадрами – це зовнішні прояви узгодженої кооперативної, групової, парної та індивідуальної діяльності в освітньому процесі, що здійснюється згідно з визначеним порядком та режимом.

Процес організаційно-методичного моделювання інноваційної системи методичного супроводу функціонування освітнього простору повинен здійснюватись за умов оптимального дотримання співвідношення загальних, групових, індивідуальних, формальних та неформальних, обов’язкових та добровільних різновидів методичної роботи та самоосвіти , спрямованих на формування професійної компетентності освітян щодо продуктивної діяльності в межах освітніх територій.

У ході розробки окружної моделі методичної роботи мають враховуватись різногалузева фахова спрямованість учасників методичного процесу, різний ступінь наближення до освітніх проблем та неоднакові можливості щодо їх оптимального вирішення. Актуальною залишається проблема педагогічного просвітництва громади округу і зокрема її активу , залученого до управління функціонуванням округу.

Масові форми методичної роботи на окрузі можуть бути представлені проектною діяльністю суб’єктів округу, технопарками, окружними науково – практичними конференціями , семінарами, презентаціями освітніх округів тощо.

В умовах інноваційного територіального освітнього простору процес формування професійної компетентності педагогів оптимально забезпечується залученням освітян до проектної діяльності.

Досвід практичного вирішення означеної проблеми методичними службами округів засвідчив чільне місце проектування в практиці методичного супроводу освітян. Адже саме проект виступає як спосіб організації інтегративної діяльності, узгодження поглядів, ідей, методів та засобів досягнення загальної мети суб’єктами освітнього округу. Разом з тим, за думкою науковців, метод проектів є одним з дієвих засобів включення в активну соціальну дію, в процесі якої на практиці застосовуються теоретичні знання, долаються педагогічні стереотипи, відбувається розвиток педагогічної особистості, у тому числі й за принципом “рівний-рівному”, забезпечується поступальний розвиток особистості в мобільному, творчо орієнтованому середовищі.

Основними вимогами до використання проектної технології в системі окружної методичної роботи виступають:

• наявність суспільно значущої проблеми, вирішення якої вимагає інтегрованого знання та певних навичок дослідницької діяльності;
• практична, теоретична, пізнавальна, особистісна цінність передбачуваних результатів діяльності;
• самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність виконавців проекту, якими виступають суб’єкти освітньої діяльності в межах округу;
• визначення та структурування змістової частини проекту;
• подальше використання результатів дослідницької роботи у практичній діяльності колективу, що працює над реалізацією проекту.

У системі окружної методичної роботи в межах територіальних освітніх об’єднань визначився ефективний спосіб організації методичного процесу в проектній формі педагогічної студії. У процесі професійного вдосконалення суб’єктів освітньої діяльності вона набуває статусу школи освітнього менеджменту та реалізується як методичний проект.

Участь у методичному проекті « Педагогічна студія» забезпечує його учасникам умови набуття досвіду управлінського проектування та експертизи освітнього середовища школи Залежно від змістовного наповнення проекту, у процесі його реалізації відбувається збагачення досвіду управлінських кадрів шкіл щодо технологій проведення психолого-педагогічного консиліуму з проблем адаптації та соціалізації учнів, здійснення класно-узагальнюючого контролю, проведення малої педради та наради при директорові з основних питань організації навчально-виховного процесу в 5-их класах на засадах наступності.

Зокрема студійцям може бути запропонований розгляд проблем реалізації компетентнісно спрямованого підходу до навчання, управлінського супроводу інноваційних процесів у сучасній школі, дотримання принципів наступності в організації освітнього процесу при переході з початкової до середньої шкільної ланки, подолання дезадаптації до змінених умов навчання учнів 5-их класів, специфіки організації освітнього процесу у початковій та середній шкільній ланці у відповідності до нових Державних стандартів, інтеграції особистісно-орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання, за умов упровадження яких досягається формування життєвої компетентності особистості на підґрунті знаннєвого компоненту освіти.

Пропонована форма роботи з педагогічними та управлінськими кадрами загальноосвітніх навчальних закладів освітніх округів забезпечує реальну можливість отримання учасниками освітнього процесу об’єктивної , достовірної інформації (за умов системного моніторингового супроводу) та застосування педагогічного аналізу як основи прийняття ефективного управлінського рішення.

Проект «Педагогічна студія» виступає дієвою формою вивищення професійної компетентності учасників освітньо-виховного процесу, що оптимально задовольняє особистісні та фахові потреби суб’єктів освітньої діяльності та є відповідною вимогам часу, суспільним запитам на освітні та професійні послуги.

Відзначено високий рейтинг означеної форми методичної роботи, зумовлений її практичним спрямуванням, активною формою проведення, відкритістю до творчого осягнення та збагачення.

Безпосередньо в системі окружної методичної роботи може реалізовуватись проект «Школа життєвого менеджменту», впровадження якого здійснюється з метою забезпечення високого інструментального рівня знань випускників системи загальної середньої освіти, уміння самостійно отримувати нові знання та застосовувати їх на практиці, здійснювати ефективну комунікацію та бути адаптованим та успішним в осягненні оточення. До реалізації проекту рекомендується залучення учнів, вчителів, психологів, батьків, працівників міських бібліотек, організацій культури, громадськості.

Серед основних заходів проекту – День відкритих дверей у ліцеї «Запрошуємо до нашої ліцейської спільноти», конкурс-захист творчих робіт «Шлях до зірок», проведення окружної науково-практичної конференції, організація занять у лекторії “Конвенція про права людини», туристичний похід «Моя мала Батьківщина».

У процесі проектної діяльності відбуватиметься апробація моделі менеджера власного життя, розробленої учасниками проекту, в основу якої покладено життєвий успіх дитини. Практичної перевірки зазнає формула життєвого успіху, складовими якої виступають:

• пізнання свого «я»;
• пізнання «я» інших ;
• знання нових інформаційних технологій;
• знання іноземних мов;
• самонавчання, самовиховання, саморозвиток;
• критичне ставлення до себе;
• сприйняття тебе оточуючими;
• батьківське виховання.

З урахуванням зростання громадської активності закладів освіти, поширення зовнішньої взаємодії освітніх установ з оточенням рекомендоване запровадження такого проекту, як «Система формування успішної особистості учня на загально-громадських засадах». Мета проекту полягає у забезпеченні концентрації та оптимальності використання інтелектуального, кадрового та навчально–матеріального потенціалу суб’єктів округу щодо реалізації компетентнісно спрямованого безперервного навчання. Проект забезпечуватиметься фінансовою підтримкою спонсорів, батьківської громади. Передбачає укладання Угод про сумісну науково–методичну діяльність та співпрацю з вищими навчальними закладами, встановлення контактів та забезпечення безпосередньої участь у реалізації проекту волонтеру Корпусу Миру США в Україні. Очікуваний результат проектної діяльності – виховання особистості із яскраво вираженими діловими якостями та духовно-моральними ціннісними життєвими орієнтирами.

Сучасний етап розвитку освітньої системи визначив актуалізував проблему розробки та впровадження порт фоліо проектів. Так зокрема сформовано певний досвід управління портфоліо проектів адміністрацією опорного освітнього закладу та Радою округу . Рухлива модель «Портфоліо проектів», що пропонована до реалізації у межах окружної територіальної моделі , включає міні- проекти, впроваджувані суб’єктами освітньої діяльності , такі як :

«Трикутник партнерства»

«1учень- 1 комп»ютер»

«Система формування успішної особистості на загально громадських засадах»

«Здорове покоління»

«Творча обдарованість:реальність, проблеми, перспективи»

Міжнародний проект Корпусу Миру США в Україні

За умови роботи з портфоліо проектів відбувається зумовлене потребами сьогодення формування адміністративної команди менеджерів профільно спрямованого освітнього процесу, здатних до взаємодії, гнучкого оновлення та стратегічного мислення. Забезпечуються оптимальні умови вдосконалення професійної компетентності учасників проектної діяльності на окрузі, включаючи представників організацій та структур сприяння здійсненню освітньої діяльності.

Новий режим інноваційної діяльності з вивищення професійної компетентності педагогічних кадрів у межах окружної освітньої моделі передбачає та забезпечує технопарк , що ґрунтується на принципі конструктивної інноваційної діяльності, орієнтований на демонстраційний показ методів, прийомів організації інноваційного освітнього процесу;презентацію інноваційного продукту;спільне моделювання та проектування зразків нової педагогічної практики. Саме технопарк в умовах окружної освітньої структури оптимально відповідає потребам суб’єктів окружної освітньої взаємодії щодо сумісного пошуку дієвих інноваційних моделей організації освітнього та андрагогічного процесів на засадах компетентності, безперервності, якості та високої результативності. Забезпечуються умови презентації інноваційних здобутків педагогічних колективів та окремих педпрацівників у напрямку вирішення ключових галузевих проблем та освітніх завдань, що стоять перед певною окружною системою, здійснюється обмін досвідом,конструктивне обговорення проблемних ситуацій, забезпечуються умови набуття навичок педагогічного моделювання, розвиток критичного мислення та закладання засад формування інноваційно активної особистості педагога.

До застосування в системі методичного супроводу окружної освітньої моделі може бути рекомендованим проведення технопарку з проблеми «Професійна компетентність педагога щодо організації роботи з обдарованою учнівською молоддю» У ході роботи технопарку доцільно презентувати міську модель реалізації проекту «Надія України» та проекти- переможці міського конкурсу на кращий проект роботи з обдарованою учнівською молоддю. У студійному режимі можливе обговорення проблеми та презентація досвіду застосування інформаційно- комунікаційних технологій у роботі з обдарованою молоддю, методичні аспекти педагогічного супроводу науково-дослідницької роботи учнів, формування пізнавальної компетентності учнів на уроках математики, особливості психологічного супроводу обдарованих учнів та шляхи підвищення ефективності освітнього процесу,орієнтованого на розвиток обдарованості.

Мета та завдання проведення означеного заходу полягають у формуванні та удосконаленні професійної компетентності керівних та педагогічних кадрів шкіл щодо управлінського та науково- методичного забезпечення освітнього процесу підвищеного рівня навчальної складності , орієнтованого на розвиток та особистісну самореалізацію обдарованої учнівської молоді; презентації досвіду застосування інформаційно-комунікаційних технологій у роботі з обдарованою молоддю; вивищенні компетентності педпрацівників щодо застосування цифрових освітніх ресурсів з метою збагачення та реалізації особистісного потенціалу учасників освітнього процесу ; ознайомленні педагогів з технологічними прийомами формування пізнавальної компетентності учнів на уроках математики, з методологічними аспектами педагогічного супроводу науково-дослідницької роботи учнів у межах МАН; формуванні практико-діяльнісних навичок керівництва та консалтинга процесу наукового дослідження та пошуку як складових самоосвітньої компетентності учня профільної школи.

Проблемно-технологічний стрижень студійної роботи в межах технопарку визначено ключовими методичними ідеями щодо використання прийомів розвитку критичного мислення як засобу оптимізації практичної та аналітичної спрямованості освітнього процесу та підвищення якості мовної освіти, застосування проблемних ситуацій, змістового аналізу та моделювання як чинників підвищення пізнавальної активності учнів,впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, формування інформаційної культури особистості тощо.

Відеосалон окружного технопарку та медіа-центр заходу мають забезпечувати умови перегляду презентаційних матеріалів з досвіду реалізації провідної проблеми технопарку, відеозаписи щодо роботи з обдарованою учнівською молоддю, слайд-фільми, репортажі про роботу студій, інтерв2ю з учасниками заходу тощо.

Мета та завдання проведення окружного технопарку « Методичні аспекти організації профільного навчання та допрофільної підготовки учнів» полягає у:

• формуванні та вдосконаленні професійної компетентності керівних та педагогічних кадрів шкіл щодо управлінського та науково-методичного забезпечення прфільно спрямованого освітнього процесу, орієнтованого на формування життєво успішної особистості, здатної творити і сприймати нововведення, налаштованої на набуття ціннісно значущих компетенцій, необхідних для життєвого та професійного самовизначення в умовах ринку праці та професій;
•  оновленні методологічного та технологічного портфоліо вчителя профільної школи щодо прийомів та форм організації навчально-виховної взаємодії учасників профорієнтаційно спрямованого процесу поглибленого опрацювання профільних дисциплін;
• формуванні практико-діяльнісних навичок впровадження проектних технологій, мультимедійних та інформайно-комунікаційних технологій, методик розвитку критичного мислення, творчих здібностей учнів, дослідницьких та пошукових умінь, організації навчальної практики та позакласної профорієнтаційної роботи з предмета, забезпечення наступно-перспективних зв”язків між ступенями освіти, педагогічного консалтингу науково-дослідної та самоосвітньої діяльності учнів.

У ході роботи технопарку доцільно окреслити стан та проблеми профільного навчання та допрофільної підготовки учнів у межах окружної моделі профільної освіти, презентувати моделі дошкільної профільної підготовки учнів та систему роботи з реалізації Концепції профільного навчання опорної освітньої установи округу.

Під час роботи студій технопарку з проблем «Формування комунікативної компетентності учнів в умовах профільно спрямованого освітнього простору», «Профільний рівень опанування іноземними мовами», « Методичні здобутки, проблеми та перспективи профільної освіти природничо-математичного напрямку», « Психологічний супровід профільного навчання та допрофільної підготовки учнів», « Проблеми організації профорієнтаційної роботи з учнями основної та старшої школи»», « Профільна підготовка дітей дошкільного віку» у форматі майстер-класу забезпечуватиметься демонстрацій6ний показ технологій профільного навчання та допрофільної підготовки учнів, профорієнтаційного процесу та попередньо професійного самовизначення учнів. Відбудеться презентація та спільна розробка, моделювання та проектування структурних етапів уроків та позакласних заходів, навчально-методичного забезпечення профільної освіти у відповідності до умов сучасності.

Перегляд учасниками заходу методичної виставки зразків інноваційної продукції, методичних надбань практиків освітнього процесу сприятиме поширенню перспективного досвіду з проблеми роботи технопарку та зміцненню інтеграційних зв’язків між суб’єктами освітньої діяльності у межах округу.

Інноваційними зрушеннями в системі освіти України, окресленими стратегію розвитку національної освіти «Від освіти масової до освіти якісної» , оновленим Державним стандартом початкової загальної освіти та Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, в цілому орієнтованими на вирішення стрижневої проблеми забезпечення якості освіти як індикатора рівня життя та найвагомішого чинника економічного та соціального прогресу, духовного збагачення сьогодення, визначено пріоритети розбудови галузі та управлінського впливу на показники результативності освітнього процесу.

Актуальністю зазначених тенденцій модернізації галузі та формування нової філософії освіти зумовлене конструктивне обговорення проблем управління якістю освіти на основі застосування галузевих інновацій та методичного супроводу інноваційної діяльності освітньої установи, спрямованої на забезпечення державно визначених стандартів якості, у студійному режимі роботи міського технопарку «Інноваційні аспекти управління якістю освіти»,.

Особливої ваги у межах проведення заходу має бути надано проблемам визначення сучасних підходів до розуміння якості освіти як сукупності певних характеристик освітньої системи та управління якістю освіти на основі застосування моніторингових технологій , зокрема процедурі прийняття управлінського рішення за умови його інформаційно-аналітичного забезпечення.

Під час розгляду актуальних проблем розбудови освітньої галузі міста, оновлення змісту та спектру освітніх послуг, підвищення якості управління якістю освіти та методичного супроводу процесу зростання фахового рівня педагога як чільної постаті інноваційних та якісних освітніх зрушень доцільно актуалізувати проблему якості освіти, системного управління освітніми процесами на основі застосування інновацій та необхідності формування професійної готовності вчителя до забезпечення державно визначених стандартів та визначено інноваційний менеджмент пріоритетною складовою стратегічного управління освітніми процесами, сутнісно орієнтованою на забезпечення системних змін у діяльності освітніх закладів, спрямованих на їх розвиток та підвищення якості освіти. Наголосити на значущості освітнього менеджменту як ефективного механізму задоволення потреб споживачів освітніх послуг та забезпечення конкурентоспроможності освітніх установ .

У процесі конструктивної інноваційної діяльності учасників технопарку з управлінського та методичного моделювання, професійної діагностики, самомоніторингу, визначення проблемних та перспективних зон , демонстраційного показу методів, прийомів організації інноваційного андрагогічного та управлінського процесів,презентації інноваційного продукту та зразків нової педагогічної практики можуть бути визначеними найбільш оптимальні моделі методичного супроводу процесу вдосконалення професійної компетентності педпрацівників та управління якістю освіти .

Специфіка означеного заходу полягає у залученні до участі в його роботі саме управлінців та працівників методичних служб, що мають представити управлінські ідеї та ефективні моделі розвитку сучасних шкіл (« Школа сприяння здоров»ю», моделі державно-громадського управління освітою, реалізації концепції профільного навчання та цільової комплексної програми підвищення якості природничо-математичної освіти, модель управління інноваційною діяльністю освітньої установи та управлінські аспекти забезпечення ситуації успіху учасників освітнього процесу), презентовати методичні проекти, модель формування професійної компетентності молодого спеціаліста, акмеологічну модель особистісного та професійного зросту педагога, особливості здійснення андрагогічного процесу у закладі освіти з невеликим складом педпрацівників тощо.

Рекомендована форма окружної методичної роботи з керівними кадрами закладів освіти вважається достатньо оптимальною у технологічному аспекті та орієнтованою на вдосконалення професійної компетентності працівників галузі щодо інноваційної діяльності як чинника забезпечення якості освіти.